Мета, завдання і шляхи реалізації профільної освіти

В С Т У П Нинішній навчальний рік стане вирішальним у плані реформування та модернізації всієї освітньої системи, котрі здійснюються відповідно до завдань, сформульованих в Національній доктрині розвитку освіти України. Основою переходу до інноваційної моделі розвитку освіти мали б стати профільне навчання та створювані освітні округи із розбудованими базовими навчально-виховними закладами. Головну мету майбутньої системи освіти в таких підходах слід розглядати як створення умов для успішного навчання і виховання, розвитку і самореалізації кожної особистості, формування покоління, здатного навчатися упродовж всього життя та розбудовувати громадянське суспільство. Профільне навчання покликане допомагати школі запровадити диференціацію, тобто позбавитися необхідності вчити всіх однаково, враховуючи індивідуальні особливості учнів, створити умови для самоствердження та самореалізації кожної особистості. Профільне навчання передбачає об’єднання учнів у відносно однорідні та стабільні групи за метою та розвитком, в яких навчання відбувається за програмами і підручниками, що різняться за змістом, обсягами викладу матеріалу, вимогами до знань, умінь та дій школярів. Перехід до профільного навчання, створення профільних шкіл та класів викликано: - глобалізацією суспільно-політичного та економічного життя, прагненнями переходу України до постіндустріального суспільства та євроінтеграційними процесами; - необхідністю формувати нове покоління, яке здатне розбудовувати громадянське суспільство; - бажанням молоді отримати освіту, яка б відповідала міжнародним стандартам, що існують у розвинених країнах; - переходом від знаннєвої парадигми освіти до компетентнісної, обумовленого неможливістю особи засвоїти всю інформацію, обсяги якої дуже швидко зростають. Досвід розвинених країн дозволяє зробити висновок, що профільне навчання скеровує учнів у русло можливостей успішного працевлаштування, або продовження освіти з метою набуття професії. Профільне навчання виробляє у молоді прагнення до: об’єктивної оцінки власних можливостей, здібностей і знань; формування уміння приймати оптимальні рішення щодо здобуття освіти та майбутньої професійної діяльності; формування початкових професійних якостей та вмінь, прагнення до знань правил працевлаштування. У такому розумінні профільне навчання залучає школу до соціального діалогу, до регулювання ринку праці в регіоні. Відповідно до Концепції профільного навчання (Концепція профільного навчання у старшій школі (2003 р.), доречно зупинитися на наступних поняттях та означеннях [1, 2]. І. СУТНІСТЬ, МЕТА І ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ Профільне навчання – вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу. Профільне навчання запроваджується та унормовується наступними документами: - Закон України «Про загальну середню освіту» (1999 р.); - Постанова Кабміну України № 1717 від 16.11.2000 р. «Про перехід ЗНЗ на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання»; - Національна доктрина розвитку освіти в Україні (Указ Президента України, 2002 р.); - концепція профільного навчання у старшій школі (2003 р.); - Державний стандарт базової і повної середньої освіти (2004 р.); - Концепція державної програми розвитку освіти на 2006-2010 рр. (розпорядження Кабміну України, № 396 від 12.07.2006 р.); - накази та інструкції МОН України. Наведемо основні визначення та поняття, які стосуються профільного навчання та використовуються в нормативних документах. Допрофільна підготовка – система психологічної, педагогічної, інформаційної та організаційної діяльності, яка сприяє самовизначенню учнів щодо профілів подальшого навчання і сфери майбутньої професійної діяльності (8-9 класи). Мета профільного навчання – забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства. Профільне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти. Основними завданнями профільного навчання є [2-4]: - створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки; - виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією; - формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенцій учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності; - забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю. Профільне навчання ґрунтується на таких принципах: - фуркації (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями і нахилами); - варіативності й альтернативності (освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного забезпечення); - наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою); - гнучкості (змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного; забезпечення можливості зміни профілю); - діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів з метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання). Профілізація дає змогу: - реалізувати право учня на вибір власної освітньої траєкторії; - інтегрувати взаємодію різних закладів і установ освіти; - реалізувати профорієнтаційний потенціал нововведень. Сьогодні в світі поширені чотири основні форми організації профільного навчання: за рівнями складності; як підготовка до ВНЗ; за сферами соціально-трудової діяльності (гуманітарний, технологічний, сервісний та інші профілі); за предметним принципом. В основу концепції профільного навчання в Україні покладено останню із перелічених форм, яка найповніше відповідає практиці шкільного навчання, є найдоступнішою, передбачає навчання за блоками шкільних дисциплін. За предметним принципом навчальний предмет залежно від профілю навчання може виконувати різні функції: формувати основи загальної культури; бути головним у спеціальній підготовці; бути засобом для оволодіння знаннями з інших галузей. У ЗНЗ із профільним навчанням опанування змісту базових предметів здійснюється на різних рівнях: - рівні стандарту – обов’язковий мінімум змісту навчального предмета; - академічному рівні – знання, достатні для подальшого вивчення предмета у ВНЗ; - рівні профільної підготовки – обсяг змісту предмета поглиблений з орієнтацією на майбутню професію. Профіль навчання включає: базові загальноосвітні предмети; профільні курси; курси на вибір. Базові предмети становлять інваріантну складову змісту освіти і є обов’язковими для всіх профілів. Профільні предмети – цикл предметів, що реалізують цілі, завдання та зміст конкретного профілю і є обов’язковими для даного профілю. Подальша спеціалізація учнів у рамках обраного профілю здійснюється на основі курсів за вибором. Варіюючи різні набори базових, профільних курсів та курсів за вибором, можна формувати різні профілі навчання: суспільно-гуманітарний; природничо-математичний; технологічний; художньо-естетичний; спортивний. На практиці можуть бути зреалізовані такі моделі профільного навчання: опорна школа – виконує роль ресурсного центру; освітній округ – добровільне об’єднання ЗНЗ за територіальною ознакою; профільна школа інтернатного типу; міжшкільний навчально-виробничий комбінат; профільне навчання за індивідуальним планом; міжшкільні профільні групи. Зрозуміло, що вибрана модель профільного навчання може бути оптимально зреалізованою тільки при виконанні певних умов. До основних із них слід віднести стан інфраструктури освітньої системи, кадрове забезпечення, фінансові можливості конкретного освітнього округу. Важливо, щоб профільне навчання впроваджувалося в єдності з профорієнтаційною роботою і враховувало ситуацію та можливості працевлаштування в регіоні в майбутньому.   ІІ. СТРУКТУРА ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ Профіль навчання – це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів. Профіль навчання визначається з урахуванням освітніх потреб замовників освіти; кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів школи; соціокультурної і виробничої інфраструктури району, регіону; перспектив здобуття подальшої освіти і життєвих планів учнівської молоді. Профільне навчання у 10-12 класах здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарний, філологічний, художньо-естетичний, природничо-математичний, технологічний, спортивний. Їх набір відповідає соціально-диферен­ційованим видам діяльності, які обумовлюються суспільним розподілом праці, і містить знання про природу, людину, суспільство, культуру, науку та виробництво. За основними напрямами профілізації визначаються різноманітні навчальні профілі. Навчальний профіль визначається як добором предметів, так і їх змістом. Засвоєння змісту освіти у загальноосвітніх закладах з профільним навчанням має, по-перше, забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, по-друге – підготовку до майбутньої професійної діяльності, по-третє – формувати початкові професійні якості та вміння. Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні та курси за вибором. Базовізагальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов’язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти. Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників визначаються державним стандартом повної загальної середньої освіти. Профільнізагальноосвітні предмети – це цикл предметів, які реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Вони обов’язкові для учнів, які обрали даний профіль навчання. Профільні предмети вивчаються поглиблено. Особливостями вивчення є: більш глибоке і повне опанування понять, законів, теорій, передбачених стандартом освіти; дотримання системного викладу навчального матеріалу, його логічного упорядкування; широке використання знань із споріднених предметів; застосування активних методів навчання, організація дослідницької, проектної діяльності учнів. Поглиблене вивчення саме циклу предметів запобігає вузькій спеціалізації, яка здебільшого не відповідає реальним потребам, інтересам старшокласників (нерідко їх цікавить не один предмет, а група предметів, не одна професія, а ряд близьких професій). Профільні предмети забезпечують також прикладну спрямованість навчання за рахунок інтеграції знань і методів пізнання та застосування їх у різних сферах діяльності, в т.ч. і професійній, яка визначається специфікою профілю навчання. Зміст профільних предметів реалізується за рахунок варіативної та інваріантної складових змісту загальної середньої освіти. У профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування змісту предметів на різних рівнях: 1. Рівень стандарту – обов’язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення (наприклад, математика у філологічному профілі; хімія та біологія у профілі інформатика або їх інтегрований варіант у цих профілях). 2. Академічний рівень – обсяг змісту, достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах – визначається для навчальних предметів, які є не профільними, але базовими або близькими до профільних (наприклад, загальноосвітні курси біології, хімії у фізико-технічному профілі або загальноосвітній курс фізики у хіміко-біологічному профілі). Зміст навчання на першому і другому рівнях визначається державним загальноосвітнім стандартом. 3. Рівень профільної підготовки – зміст навчальних предметів поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію (наприклад, курси фізики і математики у фізико-математичному профілі або курси біології та хімії у хіміко-біологічному профілі). Профільних предметів має бути не більше двох-трьох з однієї або споріднених освітніх галузей (наприклад, фізика, інформатика і математика, хімія і технології, біологія і екологія, географія і економіка тощо). Так, у профілях, де профільними обрано природничі предмети біологія і хімія, решта природознавчих предметів (фізика, географія) вивчається за програмою загальноосвітнього рівня. Зміст окремих навчальних предметів може інтегруватися. Так, у профілях природничо-математичного і технологічного спрямування може вивчатися інтегрований курс «Суспільствознавство», а у профілях суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного напрямів – «Природознавство». Курси за вибором – це навчальні курси, які входять до складу допрофільної підготовки та профільного навчання. Курси за вибором створюються за рахунок варіативного компонента змісту освіти. Функцією курсів за вибором допрофільної підготовки є правильний вибір профілю навчання, визначення сфери майбутньої професійної діяльності, усвідомлення учнями своїх переваг з позиції майбутньої діяльності. Вибір курсів за вибором здійснюється учнями добровільно. Ними повинні бути охоплені всі школярі 8-9 класів. Допрофільні курси за вибором є короткочасними (9-17 годин). Протягом 2-х років учні вивчають не менше 3-х- 4-х курсів. За змістовим наповненням виокремлюють декілька видів курсів за вибором для допрофільної підготовки: - професійно- орієнтаційні, які знайомлять учнів із світом сучасних професій; - курси, що розширюють знання учнів з шкільних предметів; - прикладні, які за результатами навчання передбачають навчити учнів оцінювати свої можливості щодо способів діяльності. У старшій профільній школі курси за вибором сприяють формуванню індивідуальної освітньої траєкторії школярів, орієнтують на усвідомлений та відповідальний вибір майбутньої професії. Кожен учень протягом 3-х років навчання у старшій школі обирає для вивчення не менше 4-х – 5-ти курсів за вибором. Курси за вибором у старшій школі можуть виконувати різні функції: - забезпечувати поглиблене та розширене вивчення профільних предметів; - забезпечувати міжпредметні зв’язки, сприяти вивченню непрофільних предметів; - передбачають вивчення методів пізнання природи; - зорієнтовані на певний вид діяльності людини поза профілем навчання, який обрав учень. Загальноосвітні школи створюють ті чи інші профілі навчання за рахунок комбінацій базових, профільних предметів і курсів за вибором. Цим самим забезпечується гнучка система профільного навчання, яка дає змогу обрати старшокласнику індивідуальну освітню програму. Загалом стратегію профільного навчання можна представити наступною схемою. Зрозуміло, що такий підхід до профільного навчання вимагає технологічного узгодження таких понять, як профільне навчання, компетенції і інновації в освіті. При цьому компетентність трактується як здатність використовувати набуту кваліфікацію, яку здобула особистість, для виконання професійних завдань. У школі, яка розвивається за інноваційними законами, ці поняття є взаємозалежними і взаємодоповнюючими. Навчально-виховний процес і особистість розвиваються оптимально у профільній школі, яка активно працює над загальними і фаховими компетенціями (як учителів, так і учнів) і для цього використовує інноваційні педагогічні технології. У найбільш загальному значенні під компетентністю людини слід розуміти спеціально структуровані набори знань, умінь, навичок і ставлень, що їх набувають у процесі навчання. Загальні і фахові компетентності людина використовує в різних сферах діяльності для виконання певних завдань, вони також служать їй при виборі моделі поведінки в різних ситуаціях. III. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ Форми організації профільного навчання регламентують діяльність суб’єктів навчально-виховного процесу в системі профільних загальноосвітніх навчальних закладів і забезпечують умови для реалізації його мети і завдань. За характером взаємодії суб’єктів профільного навчання виділяються такі форми його організації. Внутрішньошкільні: профільні класи в загальноосвітніх навчальних закладах; профільні групи в багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах; профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами; динамічні профільні групи (в тому числі різновікові). Зовнішні: міжшкільні профільні групи; профільна школа інтернатного типу; опорна старша школа; освітній округ; навчально-виховний комплекс (НВК); міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК); загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих навчальних закладів. Профільні групи у багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачають профільну підготовку груп учнів у класах певного напряму профілізації. Наприклад, у класі суспільно-гуманітарного напряму можуть бути організовані групи для навчання за філологічним та історико-правовим профілями. Профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами здійснюється з метою задоволення індивідуальних запитів обдарованих учнів. Динамічні профільні групи створюються за бажанням учнів у профільних школах, що мають належне матеріально-технічне, професійно-педагогічне забезпечення. Вони можуть функціонувати у паралельних класах старшої школи (за наявності не менше 12-ти учнів у групі); у малокомплектних школах можуть організовуватись різновікові динамічні профільні групи. Протягом навчального року учні мають право переходити з однієї профільної групи в іншу. Це забезпечить умови для самостійного вибору учнями профільних навчальних курсів, випробування власних сил, реалізації їхніх освітніх, професійних інтересів. Міжшкільні профільні групи організуються у навчально-виховному комплексі (НВК), опорній старшій школі з пришкільним інтернатом, профільній школі інтернатного типу, міжшкільному навчально-виробничому комбінаті (МНВК) за рахунок кооперації ресурсів і коштів закладів освіти, приватних осіб тощо. Старшокласники мають можливість більш змістовно й організовано вивчати спецкурси, які мають забезпечувати допрофесійну підготовку та їх дійову професійну орієнтацію. Профільна школа інтернатного типу здійснює загальну середню освіту і має на меті допрофесійну підготовку молоді з числа випускників основної школи (за умови наявності кадрових, фінансових, інформаційних ресурсів, сучасної навчально-матеріальної бази). Освітній округ– це добровільне об’єднання загальноосвітніх шкіл різних форм і типів власності між собою та іншими навчальними закладами та установами. У межах освітнього округу може визначатися опорна школа. Опорна старша школа створюється як правило у межах освітнього округу, переважно у сільських районах, і виконує роль «ресурсного центру» в об’єднанні кількох загальноосвітніх навчальних закладів. Вона, маючи достатній матеріальний і кадровий потенціал, забезпечує ту частину профільної підготовки, яку не може реалізувати та чи інша школа. Навчально-виховний комплекс (НВК) – це об’єднання освітніх, фінансових, інформаційних ресурсів навчальних закладів різних типів і рівнів акредитації для задоволення допрофесійних і професійних запитів учнів. Міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК) – це навчальний заклад, який забезпечує потреби учнів загальноосвітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, допрофесійній та професійній підготовці. Загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих навчальних закладівфункціонують переважно на ІІІ-му ступені навчання і забезпечують загальноосвітню підготовку та профільну підготовку, яка відповідає професійній спеціалізації факультетів цих закладів і реалізується в основному його науково-педагогічними працівниками. Профільне навчання здійснюється у загальноосвітніх навчальних закладах різного типу: однопрофільних і багатопрофільних школах, спеціалізованих школах, ліцеях, гімназіях, колегіумах, школах з класами з поглибленим вивченням окремих предметів. Загальноосвітній навчальний заклад може мати один або декілька профілів. В окремих випадках загальноосвітній навчальний заклад (клас) може організовувати навчання за універсальним профілем. Тоді задоволення освітніх запитів учнів здійснюється за рахунок введення курсів за вибором, які дають змогу поглибити або професійно спрямувати зміст споріднених базових предметів. У таких підходах профільне навчання сприяє формуванню загальних і фахових компетенцій учнів, що є надзвичайно важливим для їх майбутньої професійної діяльності і соціалізації в цілому. Оптимально зреалізувати таку систему навчально-виховного процесу можна тільки активно використовуючи інноваційні підходи до організації та технологічного забезпечення освітянської системи в цілому [5, 6]. Химинець В.В. – докторфізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки, психології та теорії управління освітою ЗІППО Л І Т Е Р А Т У Р А Концепція профільного навчання в старшій школі. – К., 2003. – 14 с. Егоров О. Профильное образование: проблемы и перспективы // Народное образование. – 2006. – № 5. – С. 32-36. Зламанюк Л.М. Профільна освіта: шляхи реалізації // Нива знань – 2005. – № 1. – С. 14-17. Липова Л., Замаскіна П., Малишев В. Профільне навчання і проблеми соціалізації випускників // Шлях освіти. – 2008. – № 1. – С. 38-41. Химинець В.В. Інноваційна освітня діяльність. – Ужгород, 2007. – 364 с. Химинець В.В. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи // Освіта Закарпаття. – 2007. – № 6. – С. 7-10. Закінчення навчального року ( 2013)