Профілізація навчання – магістральний шлях реформи старшої школи

Характерною тенденцією розвитку нинішньої загальноосвітньої школи

є відмова від уніфікованості загальноосвітніх навчальних закладів, їх

одноманітності. Відходять у минуле часи, коли тисячі українських шкіл

відрізнялися одна від одної хіба що назвою – так стандартизовані були

навчальний зміст, форми і методи роботи, система оцінювання навчальних

досягнень школярів тощо. Єдиний, а точніше один, підхід, одні засоби, один

орієнтир (середній учень), один результат – за окремими винятками

формування не індивідуальності, а масова підготовка “засобів” задоволення

потреб виробництва і суспільних інституцій. 

Модернізація української школи відбувається досить стрімко і

непросто, але разом з тим планомірно. Адже доводиться відмовлятися від

усталених стереотипів, виробляти нові принципи шкільної освіти, формувати

нові їїзміст і методи. 

На виконання Закону України “Про загальну середню освіту”, 

постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. № 1717 “Про перехід

загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний

термін навчання” Інститутом педагогіки АПН України розроблено

Концепцію профільного навчання в старшій школі, яку затверджено

рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 25.09.2003 р. №

10/12-2. Вона ґрунтується на основних положеннях Концепції загальної

середньої освіти (12-річна школа) і спрямована на реалізацію Національної

доктрини розвитку освіти, затвердженої Указом Президента України від

17.04.2002 р. № 347/2002. 

У названих документах закладено нові підходи до організації освіти в

старшій школі, яка має функціонувати як профільна. Це створюватиме

сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, задоволення

інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи

інший вид майбутньої професійної діяльності. Профільна школа найповніше5

реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, що значно розширює

можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії. 

Профільне навчання – вид диференційованого навчання

старшокласників відповідно до їхніх освітніх потреб, зумовлених

орієнтацією на майбутню професію. Профільне навчання передбачає

організацію навчання, за якого зміст однієї (рідше двох) освітньої галузі

вивчається глибше і ширше, ніж це передбачено складовою змісту загальної

середньої освіти. Це забезпечується збільшенням кількості навчальних годин, 

відведених типовим навчальним планом на вивчення групи відповідних

предметів галузі (профільні загальноосвітні предмети), а також уведенням

додаткових (нових) предметів та курсів за рахунок годин варіативної частини

Базового навчального плану. 

Орієнтовний зміст навчальних предметів як профільних розробляє

Міністерство освіти і науки України і фіксує його у відповідних програмах. 

Складною проблемою є запровадження диференціації навчання і

профільності в старшій школі. Загалом профільність не є зовсім новою

проблемою. Після ухвалення Закону про зміцнення зв’язку школи з життям і

подальший розвиток системи народної освіти (1958 року) з’явилися класи за

інтересами учнів, спеціалізовані школи для обдарованих дітей (фізико-

математичних, художніх, музичних, з поглибленим вивченням іноземних мов

тощо), система підготовки трудових резервів була перетворена на

професійно-технічну. Згодом запроваджувався в старших класах єдиний

обсяг загальної середньої освіти і провідні профілюючі предмети. 

Спроба здійснення диференціації навчання і профільності в старшій

школі, яка передбачає, як уже зазначалося, врахування освітніх потреб, 

нахилів, здібностей та інтересів учнів, здійснювалася й раніше і є певний

досвід, але системи профільного навчання не було. Тому здійснення

диференціації навчання і профільності в старшій школі в умовах

стандартизації змісту потребує нових підходів. Психологи вважають, учні

відрізняються передусім якісним складом своїх здібностей, а потім6

кількісними проявами. Саме якісна характеристика індивідуальності має

враховуватися, якщо йдеться про наукові засади здійснення диференціації як

найважливішої складової особистісно орієнтованого навчання. 

Отже, у структурі змісту середньої освіти мають бути два основні

компоненти – один реалізує державні, обов’язкові для всіх вимоги до

загальноосвітньої підготовки школярів (рівень стандарту, академічний

рівень), інший забезпечує індивідуальну орієнтованість змісту освіти (рівень

профільної підготовки). Учні мають змогу обирати навчальні предмети і

курси, що поглиблюють, розширюють і доповнюють загальнообов’язковий

навчальний зміст, а також прилучитися до різних видів практичної діяльності

з орієнтацією на майбутню професію. 

В останнє десятиліття в освітньому просторі України почала

працювати велика кількість ліцеїв, гімназій, закладів професійно-технічної

освіти, в яких профільність втілюється на практиці. Щороку кількість таких

закладів збільшується. Проте профільне навчання не обмежується тільки

цими закладами, воно, як зазначено, стосується і старшої школи загалом. 

Водночас нині вже розроблено і затверджено Типові навчальні плани

загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи (Наказ Міністерства

освіти і науки України від 23.02.2004 р. № 132) за такими основними

напрямами: природничо-математичний, суспільно-гуманітарний, 

філологічний, технологічний, художньо-естетичний, спортивний, видані

рекомендації, розроблено дидактичні вимоги до створення типових програм

для профільного навчання, видається, хоча і незначним тиражем, навчальна

література. 

Впровадження профільного навчання в сучасних умовах потребує: 

- створення системи профільного навчання в старшій школі, яка б

визначала профілі навчання; 

- визначення дидактичних засад формування змісту профільного

навчання; 7

- забезпечення оптимальних умов для навчання старшокласників

відповідно до їхнього професійного самовизначення; 

- розробки технології його організації іздійснення (форми організації

і методи профільного навчання). 

Проблема вибору профілю навчання поки що не розв’язується

належним чином. Учні обирають його часто інтуїтивно, під впливом

випадкових факторів. Тому, на нашу думку, школярів необхідно заздалегідь

готувати до усвідомленого визначення профілю навчання відповідно з їх

віковими особливостями. Особливу актуальність така підготовка набуває у 8-

9 класах (допрофільна підготовка). 

Ефективність допрофільного навчання вимагає налагодження дієвої

діагностики рівня навчальних досягнень учнів основної школи, 

профконсультаційної психодіагностики з метою визначення професійних

інтересів і якостей школярів для створення однорідних за підготовленістю та

інтересами мікроколективів (класів, груп). 

Таким чином, старшим підліткам у 8-9 класах необхідно зробити

первинне професійне самовизначення, бути готовими до вибору профілю

навчання у 10 класі, а також виду і рівня продовження навчання після

закінчення основної школи. 

На підставі критичного аналізу наявних у педагогічній науці даних

щодо формування змісту профільного навчання в старшій школі

констатовано недостатню розробку змісту освіти в профільній школі в її

структурному і власне змістовому аспекті. Це негативно позначається на

формуваннізмісту профільного навчання в старшій школі. 

У Концепції профільного навчання в старшій школі запропоновані

загальні підходи, багато з яких носять характер структурних інновацій. 

Доведено, що зміст сучасної шкільної освіти у педагогічній теорії та

практиці недостатньо адаптований до майбутніх потреб учнів через

відсутність системи профільного навчання в сучасному загальноосвітньому

навчальному закладі. 8

Пошук специфічних форм організації профільного навчання

залишається актуальним завданням педагогіки. Форми організації

профільного навчання регламентують діяльність суб’єктів навчально-

виховного процесу в системі профільних загальноосвітніх навчальних

закладів і забезпечують умови для реалізації його мети і завдань. За

характером взаємодії суб’єктів профільного навчання виділяють такі форми

його організації: 1) внутрішньошкільні; 2) зовнішні. Сутність кожної з них

розкрито у Концепції профільного навчання в старшій школі. 

Добір методів профільного навчання, що застосовуються на заняттях, 

зумовлюється передусім їх метою, функціями, завданнями та принципами на

яких воно ґрунтується. 

Врахування індивідуальних особливостей старшокласників під час

добору методів профільного навчання полягає у наданні їм можливості

обирати ті методи навчання, що якнайповніше забезпечують розвиток

школярів відповідно до їхніх навчальних можливостей. 

Важливо також враховувати мотиви, керуючись якими учні обрали той

чи інший профіль навчання. 

Отже, розглянувши сутність профільного навчання в старшій школі, 

можна зробити висновок: у процесі профільного навчання розв’язується одне

з головних завдань сучасноїзагальноосвітньої школи України – формування і

розвиток особистості на основі врахування індивідуальних особливостей

учнів, їхніх освітніх потреб, нахилів, інтересів і здібностей, зумовлених

орієнтацією на майбутню професію. 

Якщо цей науково-допоміжний бібліографічний покажчик бодай трохи

полегшить дослідження науковців, організацію і здійснення профільного

навчання у загальноосвітніх навчальних закладах працівникам освіти, будемо

вважати нашу працю недаремною. 

Висловлюємо щиру подяку талановитому фахівцю бібліотечної справи

Павлі Іванівні Роговій – директору Державної науково-педагогічної

бібліотеки України імені В.О.Сухомлинського, упорядникам цього науково-9

бібліографічного посібника: Ларисі Олександрівні Пономаренко – 

завідувачці відділом наукової бібліографії, науковим співробітникам – Ірині

Михайлівні Каневській, Лідії Іванівні Ніколюк, Ларисі Іванівні Самчук, а

також науковому редактору і відповідальній за випуск Тамарі Федотівні

Букшиній – заступнику директора ДНПБ України імені В.О.Сухомлинського

за високий професіоналізм у підготовці такого цінного науково-допоміжного

бібліографічного покажчика. Сподіваємось на подальше співробітництво. 

ВасильКизенко, 

кандидат педагогічних наук, 

старший науковий

співробітник лабораторії

дидактики Інституту

педагогіки АПН України